релігіїМолитва як засіб спілкування з богом, богами останнім часом в Україні набрала популярності, набожність християн, і всього юдохристиянського світу після розпаду атеїстичного  радянського союзу розділила людей на два табору – ті хто вірить і молиться?, і ті хто не бачить в цьому сенсу.

Чому так, якщо молитва дійсно має силу і крім надії дає ще і результат, то чому це використовують лише ті хто в це відверто вірить і чому молитву як засіб досягнення бажаного не використовують атеїсти?

Багато хто скаже, що в молитві є сила, інші це роблять як обряд, щоб постійно нагадувати богу про свою нікчемність, треті через звичку, а що на справді має в собі молитва?

На це питання немає однозначної відповіді, кожен хто просить вірить в допомогу, а хто не просить, вірить у свої сили. Але все одно питань є безліч, на які я довгий час шукав відповіді та підказки в текстах з минулих часів, порівнюючи деякі речі, а саме:

  1.  Що таке молитва?
  2. Кому молитись?
  3. Навіщо молитись, та кому це потрібно?
  4. Якщо молитись – то, кому і як правильно молитись?
  5. Ціна молитви та наслідки.

Молитва – це монолог текстів, прохань, подяк адресовані людиною – богу, іконі, комусь зі святих послідовників окремої релігії, мощам, ідолу, кумиру, всесвіту, духам та іншим невидимим силам з метою отримання відповіді, допомоги, інформації або просто церковний обряд, ритуал.

Моляться переважно до тих, до кого мають духовну симпатію чи якусь окрему необхідність, християни частіше практикують молитву «отченаш» або якусь нещодавно вигаданих з церковних. Частіше я б сказав 90% молитов, це звичайне лебетання текстів з закритими очима, стоячи на колінах і склавши долоні перед носом, така молитва скоріш за все марна трата часу. Вважається, що молитись треба до тих богів, до яких духовно прив’язаний обрядом хрещення, чи особисто даною  обітницею.

Навіщо моляться люди.

З давніх часів, коли люди втрачали силу та віру в себе їм на допомогу приходив гуру, який заганяв їх у ще більшу безвихідь вказуючи на їхню безбожність, на гріхи, що спонукали біду від якої є один єдиний вихід це молитва, вважалось, що молитвою можна випросити у бога прощення та отримати бажаний результат не докладаючи особливих  зусиль, іноді під час затяжних молитов та постів люди впадали в транс, іноді й помирали.

Маніпулюючи свідомістю людей цей метод, як самозомбування, поширювався тими – хто мав мету заволодіти підсвідомістю окремої категорії недолугих прихильників, що у відчаї намагались щось змінити  покладаючись тільки на божу волю. Людина, що молиться однозначно не впевнена в собі, і намагається перекласти проблему та відповідальність на когось більш авторитетного і сильного, від чого остаточно втрачає віру у свої можливості й розум. Основним завданням інквізиції було заставити людину вірити, та на колінах  молитись новому богу, що фактично на підсвідомості формувало нову колонію слухняних рабів.

Кому і як молитись

Перечитавши сотні текстів різної древньої літератури можу сказати, що молитву вигадали досить давно, крім юдеїв молитви духам землі, води, вогню і пращурам,  практикували й різні африканські племена. На інших територіях таких як Індія, Китай, Тибет переважно практикували медитацію (це інше ніж молитва).  На територіях центральної Америки аборигени поклонялись духам природи, тваринам, практикуючи шаманські обряди, входячи в транс, мешканці латинської Америки замість молитов приносили жертви своїм богам, частенько і людські.

У наших древніх слов’янських народів як і у скандинавів були дуже схожі звичаї.

Слов’яни, як і Вікінги нікому не молились, вони зазвичай просто  славили своїх богів, або приносили їм жертви в знак подяки за урожай, за перемогу, за успіх та здоров’я роду, славили богів піснями та танцями. Всі слов’янські кумири, ідоли, капища та жертовники несли суто символічний обряд належності, який відокремлював їх окремими ознаками  серед своїх племен, та об’єднував загальними рисами серед чужих. Слов’яни від малого до старого були вправними воїнами та землеробами, поклонялись своїм богам, але не в молитвах. Ідучи на війну вони славили богів від імені роду, поверталися з битви – співали ОДИ, вшановували богів, себе, рід і особливо тих безстрашних воїнів що загинули,  або якось відзначились, вважалось, що славити  себе, те саме що і славити богів, бо ми слов’яни були та є дітьми божими й боги є в нас.

Звісно були кумири у слов’ян, але вони несли інше значення, про що я писав у попередніх дописах (https://patryot-systema.com.ua/852-2/)

Молитву наші заблудлі народи почали практикувати з приходом юдохристиянства, в голови нашим предкам посіяли зерно невпевненості та з першою молитвою ми втратили духовний зв’язок з богами нашими, зрадивши їх.

Молитва як засіб самореалізації має смисл та значення, якщо вміти це робити, цей процес правильно вважати як процес медитації, діалог,  тобто створити на підсвідомості канал та доступ до всесвітньої інформаційної бази і людина, що володіє цими знаннями може отримати додаткові переваги в багатьох речах, але не все так просто.

Як відомо – за все треба платити, і той хто вміє отримувати через молитву повинен  знати, що за це існує плата, просиш – плати! Молитва, медитація – це ніби енергетичний платний трафік, який має свою ціну, і чим більше просиш – тим більша ціна. Ціною молитви є життєва енергія, я б це порівняв з мобільним телефоном коли щось шукаєш в інтернеті, то використовуєш заряд батареї та платиш за  інтернет. По принципу дай за дай, інь та янь, і т.д. Тому перш ніж молитись думай, як  дану проблему  вирішити своїми силами, за допомогою свого власного розуму.

Особисто знаю людину яка називає себе друїд, це Югослав, що проживає у Відні. Він слов’янин, язичник і нащадок древнього роду шаманів, друїдів, їхня родина дуже заможня, живуть у власному замку, володіють фермами, магазинами, нерухомістю, до нього звертаються про допомогу відомі й заможні люди, він проводить магічні обряди після яких його іноді відвідує лікар, каже що після кожного обряду втрачає сили іноді й по декілька днів відновлюється, це саме говорив і мольфар Михайло Нечай. Це приклад тому, що дійсно, якщо вміти молитись, то буде результат, але що вам прийдеться віддати в замін, і чи зможете ви з цим справитись, а головне – чи потрібно це робити, якщо ваші особисті ресурси та оперативна пам’ять здатні справитись на 90% з вашими потребами!

І головне, в кожного з нас вже закладений великий інформаційний, духовний і енергетичний потенціал, (ніби оперативна пам’ять в комп’ютері) яким потрібно навчитись управляти, та використовувати на потрібні справи, а не повзати на колінах!